16 Січня 2025
Вікторія Ткачук: “Програма сприяє формуванню української спільноти, яка має потенціал підтримувати професійний розвиток своїх членів”
Вікторія Ткачук, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 2.0” (Федеральне міністерство з питань зміни клімату, захисту навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій)
Вступ
- Вік: 39 років
- Місто проживання в Україні до початку повномасштабного вторгнення (вимушеного переселення): Київ
- Спеціалізація: Управління проєктами/продуктами у сфері реформ енергетичного сектору
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
Протягом понад десяти років я брала участь у низці проєктів в енергетичному секторі, зосереджуючись на європейській інтеграції, зеленому зростанні, інституційному зміцненні та розвитку ринків в Україні. Серед продуктів, над якими я працювала, можна виділити інструмент порівняння цін «Газотека», мобільний застосунок «Energy Online», вебсайт «Українська енергетика», аналітичні записки, позиційні документи, моніторингові звіти щодо виконання Україною Угоди про асоціацію в енергетичному секторі. Крім того, я координувала проєкт «Сприяння створенню незалежного регулятора в Україні», який відіграв важливу роль у реформуванні НКРЕКП.
Чотирнадцять років тому енергетичний сектор України був значною мірою під впливом політичних інтересів росії та слугував джерелом особистої фінансової вигоди. Ціни формувалися на основі популістських настроїв і радянської пропаганди, а рішення щодо розвитку сектору ухвалювалися радше на основі політичних чи особистих мотивів, аніж в інтересах держави. Разом із колегами ми вважали, що найефективнішим шляхом забезпечення енергетичної безпеки є створення правових інституцій, ринкового ціноутворення та відповідальних і активних споживачів. Ці практики вже були успішно впроваджені в ЄС і довели свою ефективність.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
На момент початку повномасштабної війни я перебувала у відпустці в Туреччині. 24 лютого 2022 року стало днем, який змінив моє життя та життя моєї родини. Цей день змусив мене ухвалити одні з найболісніших рішень у моєму житті, зокрема залишити роботу і життя, яке я збудувала навколо неї.
Рішення переїхати до Австрії було продиктоване необхідністю виживати з обмеженими ресурсами, водночас зберігаючи певний рівень знайомства із середовищем. Під час моїх робочих поїздок до цієї країни я мала очікування, що знайти роботу буде нескладно.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
Головною складністю став мовний бар’єр. Допоки я не могла висловлювати свої думки з необхідним рівнем деталізації німецькою, було майже неможливо продемонструвати свій професіоналізм і досвід.
По-друге, мені було складно чітко окреслити свої сильні сторони і вибрати найкращу вакансію. Перші два роки мого проживання у невеликому місті за 100 км від Відня я була спантеличена тим, що мене вважали “надмірно кваліфікованою”, але водночас “нездатною” до елементарних офісних ролей. У службі зайнятості (AMS) моє резюме вважали занадто складним і просили його спростити. Ці проблеми не виникли, коли я подала заявку на стажування в BMK у Відні.
Якби я могла щось сказати собі на початку свого шляху в Австрії, це було б таке: дуже важливо вивчати мову з усією пристрастю. Шукаючи роботу, залишайтеся автентичними, віддано працюйте над обраним кар’єрним шляхом і будьте готові присвячувати час і зусилля, навіть якщо це вимагає особистих жертв. Це необхідно, щоб отримати посаду, яка відповідатиме вашим довгостроковим кар’єрним прагненням і приноситиме задоволення щодня.
Якщо я можу дати пораду українцям за кордоном, то вона буде такою: дуже важливо наполегливо працювати і чітко визначити свої сильні сторони. Якщо ваші поточні зусилля не приносять бажаного результату, це може свідчити про неправильне цільове позиціонування, тому будьте готові змінити стратегію. Використовуйте всі доступні можливості підтримки від української громади і залишайтеся з нею на зв’язку – ці відносини можуть стати неоціненним джерелом підтримки та ресурсів.
Професійний інтеграційний ХАБ
Я дізналася про програму через Facebook і вирішила подати заявку після перегляду оголошення. Я мала скромні очікування, але програма докорінно змінила моє уявлення про кар’єрні можливості в Австрії.
Що найбільше здивувало мене в австрійській корпоративній культурі, так це те, як міністерство дбає про добробут своїх працівників, забезпечуючи, щоб кожен відчував себе цінним за свій внесок. Поєднання молодих мотивованих фахівців і досвідчених членів команди значно підвищує ефективність установи. Також важливо відзначити, що робота в міністерстві для багатьох молодих професіоналів є не тимчасовою позицією для набуття досвіду, а довгостроковим кар’єрним вибором.
Я проходила стажування у двох департаментах міністерства, які відповідають за співпрацю з ЄС. Один департамент займається питаннями транспорту та інфраструктури, а інший – кліматом і навколишнім середовищем.
Серед цінних знань і досвіду, які я здобула, – це глибоке розуміння ключових взаємодій між міністерством і Радою міністрів ЄС, а також процес обробки обґрунтованих думок і претензій Європейської Комісії міністерськими департаментами.
Я знайшла багато спільного зі своїми колегами та учасниками програми. Я сподіваюся, що ці зв’язки будуть тривалими. Програма сприяє формуванню української спільноти, яка має потенціал підтримувати професійний розвиток своїх членів.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Як майбутній член Європейського Союзу, Україна має створити державні органи, відповідальні за участь у європейському законодавчому процесі. Крім того, Європейська Комісія може ініціювати провадження проти України, оцінюючи швидкість і результати імплементації спільного законодавства. Цей унікальний австрійський досвід може сприяти майбутньому розвитку України.
Мої професійні колеги часто зазначають, що українські діти, які проживають в Австрії, демонструють високий рівень освітньої підготовки та часто беруть на себе роль наставників і підтримки для своїх однолітків. Моя мрія – стати прикладом українських цінностей і професіоналізму, сприяючи формуванню позитивного сприйняття України як невід’ємної частини Європейського Союзу.
Фото: Valerie Loudon