Олена Сушкова, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ” 1.0 (Фундація ЕРСТЕ).
- Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення: народилася в Сімферополі, Крим (Україна), а останні вісім років перед повномасштабним вторгненням прожила в Бучі, Київська область.
- Спеціалізація: фіскальна політика, оподаткування, місцевий розвиток, бухгалтерський облік і аудит, управління ризиками та сталий розвиток.
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
До повномасштабного вторгнення я обіймала посаду доцента у Державному податковому університеті в Ірпені. До моїх обов’язків входило викладання курсів з митної справи, проведення наукових проєктів з податкового адміністрування та контролю для Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України, а також керівництво аспірантами. Крім того, я була активно залучена до бізнес-сектору, надаючи консультації з питань оподаткування та бухгалтерського обліку.
Державний податковий університет працює над відновленням своєї освітньої діяльності до рівня, що існував до вторгнення. Однак багато кампусів було зруйновано, а кілька інших залишаються пошкодженими. . Багато студентів та співробітників університету були переселені, значна частина з них зараз навчається за кордоном. Багато студентів були прийняті до університетів Німеччини, Австрії та Польщі, де здобувають ступені бакалавра та магістра.
Одним із найзначніших викликів у моїй кар’єрі в Україні був захист кандидатської дисертації. Попри це, я вдячна за цей період, оскільки він надав мені великі можливості для навчання, дозволив набути нових навичок та збагатити мій досвід. Крім того, він дав мені можливість співпрацювати з видатними експертами в моїй галузі.
Працюючи в державній освітній системі, я зіштовхнулася зі страшенною бюрократією та відчувала конкуренцію серед колег. Проте Україна пропонує безліч можливостей для добре освічених та досвідчених людей, особливо для ініціативних та вмотивованих.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Мій дім розташований на межі Гостомеля та Ірпеня, лише за кілька кілометрів від аеропорту Антонов, де знаходиться найбільший у світі літак «Мрія». Війна почалася буквально на моєму порозі, коли аеропорт був атакований.
У квітні 2022 року я переїхала до Австрії, отримавши стипендію від Австрійської академії наук. Установа, що приймає – Інститут австрійського та міжнародного податкового права при WU (Віденський університет економіки та бізнесу). До приїзду в Австрію я провела близько тижня у Польщі. За рік до цього мій рідний Інститут при Державному податковому університеті співпрацював з Університетом третього віку та Вроцлавським університетом економіки та бізнесу, і наші колеги допомогли нам з переїздом.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
Життя в Австрії принесло кілька викликів, серед яких найважливішим став мовний бар’єр. Спочатку орієнтуватися у повсякденному житті було складно, оскільки все було німецькою мовою. Однак мені пощастило зустріти багатьох добрих людей, які час від часу допомагали мені зі справами, які можна було вирішити лише німецькою мовою. Ще одна річ, до якої довелося звикати, – це закриті в неділю магазини та деякі громадські місця.
Щодо працевлаштування, незнання німецької мови та відсутність “вітаміну B” (професійних зв’язків) є значними перешкодами для отримання гарної посади в Австрії. Крім того, мої українські дипломи не одразу приймали. Без диплома з європейського або глобально визнаного університету отримати аналогічну посаду тій, яку я мала в Україні, виявилося складно.
Одним із найбільш несподіваних аспектів життя в Австрії стала банківська система. Мене здивувало, як тут досі користуються пластиковими банківськими картками, які надсилають вам поштою через кілька тижнів після підписання контракту з банком. Це здавалося досить застарілим порівняно з сучасною банківською підтримкою в Україні. З позитивного боку, я була надзвичайно вражена логістикою Австрії, особливо у Відні. Я знала про електронні табло на транспортних станціях, але ніколи не уявляла, що логістика міста може бути настільки добре організована, що можна дістатися з одного кінця міста до іншого за годину. Система громадського транспорту також заслуговує на захоплення своєю безпекою та доступністю, навіть вночі.
Життя у Відні надихає і підтримує мене. Я радію прогулюючись містом. Відвідування музеїв, подорожі та зустрічі з новими людьми розширили мій світогляд.
Усім українцям, які живуть за кордоном, я рекомендую бути терплячими та наполегливими. Якщо ви зіштовхнулися зі 100 відмовами, пам’ятайте, що 101-ша спроба може стати успішною. Ніколи не здавайтесь!
“ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ХАБ”
Я дізналася про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” завдяки посиланню, яким поділився друг, і її цілі повністю відповідали моїм кар’єрним прагненням. Це була ідеальна можливість для мене зробити перший крок до професійного світу Австрії, і відкриття програми стало для мене справді ключовим моментом.
Під час тримісячного стажування я не тільки зміцнила свою впевненість, але й значно розширила професійні горизонти. Тепер у мене є структурований план майбутніх кроків та чітке бачення мого професійного шляху розвитку.
Враховуючи мою любов до організації, я використовувала різні цифрові інструменти для ретельного планування наших проєктів. Крім того, я запропонувала стратегію використання соціальних мереж і бізнес-платформ, щоб допомогти створити активну спільноту серед усіх, хто бере участь у проєкті.
Порівнюючи робочі процеси в Україні та Австрії, найбільше мене вразила доброзичлива атмосфера серед колег, відсутність стресового тиску та акцент на повазі до часу та зусиль один одного. На відміну від України, робочі місця в Австрії зазвичай мають більш плоску ієрархію та менш суворі розмежування за посадами.
Озираючись на своє стажування, на думку спадають два моменти, які залишили глибокий слід у моїй пам’яті. Перший – це візит до Карітасу, де я була глибоко зворушена стійким позитивом персоналу, з яким вони ставляться до історій, що здатні розбити серце. Другий – візит до Salzburg Kunstverein, де творчість, мистецтво та натхнення пронизували кожен куточок.
Важливий висновок, який я зробила з мого перебування в австрійському професійному середовищі, полягає у необхідності створення дружньої робочої культури. Я дізналася, що можна досягати чудових результатів без мікроменеджменту, проводити зустрічі без надмірного тиску та навіть відзначати досягнення колег зі щирою теплотою та товариськістю. Крім того, я оцінила культуру обіду, яка сприяє відпочинку та спілкуванню серед колег.
Одним із найцінніших знань, яке я отримала під час стажування, є мистецтво ефективної командної роботи в мультикультурному середовищі, а також важливість підтримання здорового балансу між роботою та особистим життям. Крім того, я здобула практичні знання про подання заявок на фінансування, пріоритетність проєктів та процеси організаційної підтримки. Участь у навчальних візитах до провідних австрійських установ збагатила моє розуміння їхньої діяльності, структур та викликів. Більше того, я досягла прогресу у вдосконаленні своїх навичок спілкування німецькою мовою та відчуття приналежності до місцевої спільноти, активно залучаючись як до професійних, так і до соціальних взаємодій з колегами.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Я в захваті від того, що мій контракт із Фундацією ЕРСТЕ було продовжено. Стажування тут було безцінним та надало мені глибокі знання про ефективне управління проєктами, сталий розвиток та важливість міжнародного співробітництва.
Тісна співпраця з українськими партнерами дала мені глибоке розуміння поточних викликів, що стоять перед Україною, особливо у збереженні культурної спадщини та розвитку людського капіталу. Цей досвід зміцнив мою позицію взяти участь у вирішенні цих викликів та зробити позитивний внесок до прогресу України. Тому я вважаю, що проєкт “Професійний інтеграційний ХАБ” відіграє важливу роль у розвитку нового покоління українських професіоналів, більш кваліфікованих, адаптивних та обізнаних щодо роботи як в українському, так і в європейському середовищах. Ці професіонали можуть стати агентами змін в Україні, сприяючи зв’язкам між європейськими та українськими спільнотами та просуваючи інтеграцію України до ЄС.
Під час стажування я на власні очі переконалася, як міжнародні партнерства та мережі можуть бути використані для досягнення цілей проєкту. Підвищення спроможності України до формування стратегічної міжнародної співпраці може відкрити нові можливості для фінансування, експертизи та спільних ресурсів, сприяючи зростанню та розвитку в різних секторах.
Фокус Фундації ЕРСТЕ на сталий розвиток та інноваційні зелені технології як ніколи актуальний для України, особливо у досягненні енергетичної незалежності та захисту довкілля. Оснащення кампусів сонячними панелями, як це робить Фундація ЕРСТЕ, може допомогти вирішити екологічні виклики та зменшити залежність від невідновлюваних джерел енергії в Україні.
Крім того, акцент Фундації ЕРСТЕ на добробуті працівників та постійний саморозвиток є цінною моделлю для України. Практики, такі як забезпечення зон відпочинку та заохочення до відвідування мовних курсів та інших заходів саморозвитку у робочий час, можуть значно покращити продуктивність української робочої сили, забезпечуючи професіоналам актуальні знання та навички у їхніх галузях.
Підсумовуючи, знання та досвід, отримані завдяки цьому проєкту, будуть важливими в моїй роботі та сприянні розвитку України. Сприяючи міжнародній співпраці та підвищуючи кваліфікацію робочої сили, я прагну підтримати створення сильного, орієнтованого на майбутнє українського суспільства, інтегрованого до Європи.
