30 Травня 2024
Олеся Кисельова: “Досвід в Австрії надав мені практичні навички та компетенції, які можуть відіграти важливу роль у відбудові України”
Олеся Кисельова, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ” 1.0.
- Вік: 36 років
- Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення: Київ
- Спеціалізація: Управління проєктами
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
До повномасштабного вторгнення я займала посаду керівника проєктів у Laba Group, українському стартапі в галузі EdTech. Моя основна відповідальність полягала в керівництві розширення компанії на ринки Румунії та Чехії. Я очолювала креативну команду, відповідальну за розробку маркетингових матеріалів і кампаній, адаптованих для кожного цільового ринку. Ця позиція надала мені можливість застосовувати мої навички управління проєктами, вирішуючи складнощі міжнародних маркетингових стратегій.
Сфера EdTech в Україні нині переживає стрімку еволюцію, спричинену технологічними досягненнями та акцентом на цифрову освіту, що зростає. Незважаючи на виклики, спричинені війною, інноваційні стартапи продовжують з’являтися, керуючись спільним баченням революціонізувати освіту за допомогою технологій.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Повномасштабна війна в Україні застала мене вдома в Києві. Прокинувшись від звуків вибухів, я усвідомила всю серйозність ситуації. Моїм головним занепокоєнням був мій трирічний син Філ, і я знала, що нам потрібно знайти безпечне місце. Без доступу до автомобіля, знайти альтернативний транспорт посеред хаосу війни було значним викликом.
На щастя, нам вдалося знайти єдиний автобус, що їхав до Рівного, що на заході України. Коли ми виїжджали, звуки вибухів підтверджували необхідність нашого рішення. Після прибуття до Рівного ми відчули певне заспокоєння, яке дало нам перерву від хаосу війни. Через всю невизначеність ми вирішили зупинитися у двоюрідного брата мого чоловіка в Німеччині.
Наше перебування в Німеччині було коротким. На початку квітня 2022 року з допомогою роботодавця моєї сестри, який сприяв переселенню сімей, ми опинилися в Австрії. Хоча Австрія не була нашою початковою метою, безпека та стабільність, які вона пропонувала, підкорили нас, даючи надію на світле майбутнє серед хаосу в нашій Батьківщині.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
Адаптація до життя в Австрії стала великим викликом для моєї сім’ї та мене. Найбільшою проблемою був мовний бар’єр. Хоча багато австрійців говорять англійською, щоденне життя та вирішення офіційних справ вимагали вивчення німецької мови. Навчання абсолютно нової абетки з нуля було дуже складним. Звикання до іншої культури та способу життя також спричинило додаткові складнощі, особливо для мене. На щастя, мій син швидко освоїв німецьку мову в дитячому садку і потоваришував з іншими дітьми. Однак знайти відповідне житло та зрозуміти системи, як-от охорону здоров’я, виявилося великою проблемою.
Що стосується пошуку роботи, найбільшою проблемою було знайти ту, яка відповідала б моїм навичкам та досвіду. Незважаючи на гарну посаду в Україні, влаштуватися в австрійському ринку праці було важко через відмінності в правилах і сертифікації.
Життя в ЄС принесло як сюрпризи, так і радощі. Громадські послуги працюють безперебійно, навколишнє середовище – чисте, а загальна якість життя – висока. Ми оселилися в чарівному селі Перхтольдсдорф, де щедра австрійська сім’я прийняла нас тепло, ставлячись до нас як до своїх. Їхня доброта глибоко нас зворушила, особливо коли вони подарували іграшки та одяг для мого сина Філа, демонструючи, що в складні часи люди можуть виявляти надзвичайну доброту. Наші стосунки з власниками квартири чудові; ми часто збираємося разом і допомагаємо одне одному. Катрін і Герберт стали для Філа австрійськими бабусею та дідусем, за що ми безмежно вдячні.
Для інших українців, які живуть за кордоном, я раджу наполегливість і ініціативу. Вивчення місцевої мови є ключовим для інтеграції. Знайомство з іншими українцями та використання місцевих ресурсів можуть відкрити двері для можливостей. Крім того, важливо залишатися гнучкими та терплячими, справляючись з підйомами та падіннями життя в новій країні.
“ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ХАБ”
Я дізналася про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” через Instagram і вирішила скористатися цією можливістю. Моя основна мета полягала в розширенні знань, встановленні нових контактів і отриманні досвіду в міжнародному робочому середовищі. Досвід перевершив мої очікування в усіх аспектах.
Озираючись назад на моє стажування, я дуже вдячна за цю можливість, особливо враховуючи, що це був мій перший досвід роботи в державному секторі. Спілкування з різноманітними професіоналами з різних сфер збагатило моє розуміння та підвищило мою впевненість. Крім того, знайомство з іншими українськими професіоналами в Австрії було дуже корисним.
Під час роботи в Австрійському інтеграційному фонді я керувала кількома проєктами. Одним із найпам’ятніших завдань була організація презентації про останні світові тенденції в галузі штучного інтелекту, яку я представила під час командної зустрічі. Крім того, я організувала навчальний візит до Австрійського інтеграційного фонду, успішно керуючи заходом 5 квітня 2024 року. Спостерігати за тим, як ідеально проходять ці заходи, стало великим задоволенням для мене.
Робота в Австрійському інтеграційному фонді мала свої труднощі, особливо коли йшлося про організацію культурних заходів. Але мої колеги завжди були готові допомогти, створюючи позитивне і приємне робоче середовище.
Найцінніший урок, який я винесла з цього досвіду, це важливість використання можливостей для розвитку. Прийняття нових викликів не тільки розширило мої навички, але й допомогло мені особисто та професійно зрости.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Роздумуючи про майбутнє, моє стажування в рамках програми “Професійний інтеграційний ХАБ” значно змінило мої кар’єрні прагнення. Воно розширило мій кругозір, надало безцінні навички та ще більше мотивувало мене сприяти розвитку різноманітності, інновацій та суспільного впливу. Я налаштована використовувати отримані знання для кар’єри в державному секторі. Я хочу зосередитися на просуванні інтеграції, різноманітності та інклюзивного розвитку.
Крім того, мій досвід в Австрії надав мені практичні навички та компетенції, які можуть відіграти важливу роль у майбутній відбудові України. Наприклад, знання, отримані в державних установах, зокрема в управлінні проєктами та організації заходів, можна адаптувати для подібних ініціатив в Україні, організовуючи культурні та громадські заходи.
Крім того, встановлені мною професійні контакти та покращені навички міжкультурної комунікації стануть у нагоді для співпраці України з іншими країнами задля прогресу