16 Січня 2025
Олександра Азізова: “Я була глибоко вражена відкритістю моєї команди, їхньою готовністю ділитися знаннями та досвідом, а також терпінням до мого рівня німецької”
Олександра Азізова, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 2.0” (Федеральне міністерство праці та економіки)
Вступ
- Вік: 24 роки
- Місто проживання в Україні до початку повномасштабного вторгнення (вимушеного переселення): Київ
- Спеціалізація: Право
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД: чому саме право
Відвідування Музею корупції в Україні стало вирішальним досвідом, який надихнув мене вивчати право, щоб зробити свій внесок у боротьбу з корупцією в моїй рідній країні.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Війна застала мене вдома разом із батьками. У той час я була повністю зосереджена на навчанні та підготовці до одного з найскладніших міжнародних змагань для студентів-юристів, яке мало відбутися 26 лютого. Початок війни став для мене повною несподіванкою.
Першою країною, куди я переїхала, була Андорра. Через місяць мені пощастило отримати стажування у шведській юридичній фірмі, що стало причиною мого переїзду до Стокгольма. Не маючи впевненості в можливості продовжити навчання в Україні, я подала заявки до університетів, які продовжили терміни подання документів для українських студентів. Зрештою мене прийняли до Центральноєвропейського університету, що привело мене до Відня.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
Влаштуватися в Австрії для мене було викликом. Спочатку я нікого не знала, і мені не вистачало ясності у вирішенні адміністративних питань (наприклад, подача документів і заявок на отримання дозволу на роботу). Тому я випробовувала долю в різних інстанціях. Багато чиновників відмовлялися говорити англійською, а я не знала німецької, що ускладнювало процес. Протягом перших місяців я також зіткнувся з багатьма недоброзичливими людьми, що додало труднощів в адаптації.
Попри ці труднощі, мені вдалося знайти роботу за фахом і пропрацювати півтора року в одній з найбільших австрійських юридичних фірм.
Щодо інтеграції в новій країні, я вважаю, що поширеною помилкою є очікування, що офіційна система працюватиме так само, як у вашій рідній країні. Іншою важливою помилкою є переїзд без базових знань місцевої мови, що може ускладнити спілкування та інтеграцію.
Бути іноземцем в іншій країні також означає зіткнутися зі стереотипами про свою країну. Наприклад, мені казали, що українці погано розмовляють англійською і що в Україні все корумповане.
Професійний інтеграційний ХАБ
“Професійний інтеграційний ХАБ” – це важливий міст між Україною та Австрією, оскільки надає унікальну можливість для українських фахівців встановити зв’язок із місцевими спільнотами, відкритими і доброзичливими.
На середині стажування я була глибоко вражена відкритістю моєї команди, їхньою готовністю ділитися знаннями та досвідом, а також терпінням до мого рівня німецької. Реальність перевершила мої очікування.
Я мала нагоду долучитися до низки цікавих зустрічей та заходів. Особливо примітною для мене була присутність на засіданнях у Бундесканцлерському відомстві, а також можливість провести презентації для керівника секції та на міжвідомчій зустрічі.
До моїх найбільших досягнень в рамках програми можна віднести те, що я довела собі, що можу ефективно працювати в повністю німецькомовному середовищі. Я також відкрила для себе абсолютно новий професійний напрямок, краще зрозуміла, як функціонує ЄС, і набула цінного досвіду у формуванні політики.Окрім активного професійного розвитку, я дізналася більше про австрійську корпоративну культуру. Одним із примітних аспектів є звичка вітатися з кожною людиною індивідуально, а іноді навіть двічі за одну зустріч.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Після участі в проєкті моя професійна мрія — одного дня представляти інтереси України у великій міжнародній організації чи форумі. Це амбітна ціль, яка продовжує мене надихати.
Протягом програми я також зробила значний прогрес у тому, щоб стати частиною австрійської професійної спільноти, досягнувши за ці три місяці більше, ніж за попередні два роки.
Фото: Valerie Loudon