
17 Лютого 2025
Оксана Мусієнко: “Я вважаю себе інтегрованою до австрійського професійного середовища після завершення програми”
Оксана Мусієнко, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 2.0” (Josephinum – Медичні колекції)
Вступ
- Вік: 35 років
- Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення (вимушеного переїзду): Київ
- Спеціалізація: історикиня
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
З 2010 року працюю у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків на посаді старшої наукової співробітниці.
Музей Ханенків нині працює, проводить тимчасові виставки, переважно сучасного мистецтва, а також бере участь у виставкових проєктах за кордоном зі своєю колекцією.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Війна застала мене в Києві, вдома у власній квартирі. Першою країною, куди ми поїхали через повномасштабне вторгнення росії в Україну, була Австрія, оскільки у нас тут були знайомі.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
В Австрії моя родина і я зіткнулися з низкою викликів, серед яких пошук житла, адаптація до іншої ментальності людей, вирішення бюрократичних питань, незнання німецької мови та пошук дитячого садка для дитини.
Однак я намагалася працювати за фахом. Подруга з курсів німецької мови повідомила мені про вакансію вчителя історії в суботній школі, і я успішно отримала цю посаду.
У повсякденному житті під час еміграції мене підтримують віра в себе та підтримка моєї сім’ї. Якби я могла дати собі пораду на початку шляху в Австрії, я б сказала: “Вчи німецьку і вір у себе. У тебе все вийде, неодмінно”. А також додала б: “На тебе чекає багато можливостей для професійного розвитку та самореалізації”.
“Професійний інтеграційний ХАБ”
Про програму “Професійний інтеграційний ХАБ” я дізналася зі сторінки Яни Барінової в Instagram.
Мої основні очікування від стажування полягали в тому, щоб отримати внутрішній погляд на музейне професійне середовище, побачити на власні очі, як усе працює, застосувати свій професійний досвід у цій установі, збагатити його для майбутніх можливостей, покращити знання німецької мови, розширити словниковий запас і зробити свій внесок як фахівчиня та громадянка України. Ці очікування залишилися незмінними.
Я б описала “Професійний інтеграційний ХАБ” як стрибок уперед, адже він дає можливість професійного старту в новій країні.
Завдяки досвіду роботи в австрійському професійному середовищі я отримала кілька ключових інсайтів і практичних кейсів, які можуть бути застосовані в музейному менеджменті.
Один із головних підходів — створення інтерактивних і динамічних виставок, які залучають відвідувачів на різних рівнях, поєднуючи креативність і технології. Наприклад, у музеї Josephinum пропонуються тематичні екскурсії та спеціалізовані виставки, що відкривають унікальні аспекти різних тем.
Ще один важливий аспект — персоналізовані екскурсії, які враховують інтереси, бекграунд і вподобання відвідувачів. У Josephinum також є можливість індивідуальних екскурсій, що дозволяє відвідувачам заглибитися у теми, які їх цікавлять.
Також важливим є використання музею як простору для ко-креації, коли у творчий процес залучаються відвідувачі, художники та куратори. Це сприяє співпраці та залученню громади. В Австрії багато музеїв організовують майстер-класи, інтерактивні інсталяції та колаборативні проєкти, де відвідувачі можуть зробити власний внесок у створення експозиції.
Сталий розвиток також стає ключовою темою в музейному менеджменті, включаючи екологічні практики, такі як використання екологічно безпечних матеріалів при будівництві та реновації. Багато музеїв впроваджують принципи сталого дизайну та енергоефективні технології.
Ще один важливий напрямок — цифровізація колекцій, що дозволяє надавати онлайн-доступ до рідкісних та історичних артефактів, розширюючи їхню аудиторію. Великі музеї створюють віртуальні галереї та інтерактивні архіви, які дають змогу людям з усього світу знайомитися з експозиціями дистанційно.
Крім того, важливо забезпечити доступність музеїв для людей з інвалідністю. У Європі музеї часто слідують суворим стандартам доступності, що дозволяє відвідувачам з особливими потребами взаємодіяти з експонатами без бар’єрів.
Нарешті, музеї можуть стати активними соціальними просторами, організовуючи заходи для різних соціальних груп — школярів, людей похилого віку, осіб з інвалідністю. Це сприяє інтеграції, обміну знаннями та створенню інклюзивного суспільного простору.
Ці ідеї та приклади можуть стати джерелом натхнення для впровадження подібних музейних практик в українському контексті, адаптуючи їх до потреб аудиторії та культурного середовища.
У моїй професійній діяльності під час стажування я успішно застосувала кілька ключових навичок, зокрема: науково-історичні дослідження, підготовку та проведення екскурсій, знання різних технік створення скульптур, методи збереження й архівування експонатів, а також вміння працювати в бібліотечному середовищі. Крім того, мої навички командної роботи та комунікації дозволили мені ефективно взаємодіяти з колегами. Усі ці навички стали цінним внеском у діяльність організації, що приймала стажування.
Виходячи з власного досвіду, хочу поділитися п’ятьма ключовими порадами для українців в Австрії, які прагнуть реалізуватися у своїй професійній сфері:
- Вивчайте німецьку мову – це необхідно для інтеграції та професійного зростання.
- Подайте документи на визнання диплому, щоб ваші кваліфікації відповідали місцевим стандартам.
- Шукайте свою професійну спільноту, відвідуйте галузеві заходи, виставки та конференції.
- Розвивайте навички самопрезентації, демонструйте відкритість до навчання та адаптацію.
- Використовуйте свій унікальний досвід як конкурентну перевагу та додану вартість у глобальному світі.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Стажування в рамках “Професійного інтеграційного ХАБу”, безперечно, вплинуло на мої професійні амбіції. Я усвідомила, що маю високий рівень компетентності та професіоналізму.
Найцінніший досвід для України – це розвиток історичних досліджень, музейної сфери та культурного менеджменту. Зокрема, адаптація практик, які я побачила в Josephinum, може бути надзвичайно корисною.
Я вважаю себе інтегрованою до австрійського професійного середовища після завершення програми.
Фото: Valerie Loudon