16 Липня 2024
Наталія Шерімбетова: “Тепер я впевнена у своїй кваліфікації та здібностях досягати успіху в будь-якому офісному середовищі в Австрії та за її межами”
Наталія Шерімбетова, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ” 1.0 (WIENXTRA).
- Вік: 44 роки
- Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення: Київ
- Спеціалізація: Педагогіка та методи освіти (МА)
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД
Протягом своєї кар’єри я займала різні позиції, зокрема:
- product owner в IT Step Academy;
- мотиватор та ментор для стартапів;
- координатор програми для підлітків;
- розробник навчальних програм;
- автор освітніх програм, курсів та марафонів для компаній.
ВИМУШЕНА ЕМІГРАЦІЯ
Війна застала мене в моїй квартирі в Києві, в час, коли я мирно спала поряд з котом. Це був дуже активний період у моєму житті; я працювала над масштабуванням проєкту та мала провести презентацію, яка повинна була стати поворотним моментом у моєму професійному житті. Але ранковий дзвінок і звуки вибухів змусили мене змінити свій шлях.
Я змушена була переїхати в Закарпатську область і пробула там місяць, намагаючись працювати дистанційно, але більшість часу я допомагала ІТ армії. Потім я втратила зв’язок з батьками на два тижні, бо місце, де вони живуть, було під постійними ракетними обстрілами, і… я втратила сенс життя. Тому подальші дії були, як рух у темряві, і в результаті я опинилася в Австрії.
Австрія була першою європейською країною, де я планувала залишитися на тиждень і рухатися далі до англомовної країни. Але Caritas так швидко забрав нас на вокзалі, що я навіть не помітила, як опинилася у центрі для біженців у Відні. Потім нас спершу перевели до іншого місця у Віденер Нойштадт, і за три дні – далі в Нижню Австрію, де ми жили з 10 іншими людьми (які насправді стали моїми друзями). Це був важкий час, оскільки я зіткнулася з психологічними проблемами. Я не могла прийняти факт, що такі жахливі речі можуть відбуватися в наш час.
ЖИТТЯ В АВСТРІЇ
Головною проблемою, з якою я зіткнулася в Австрії, стала мова. Я не знала німецької взагалі. Коли я відправляла резюме, на моєму шляху завжди були дві перешкоди: завищена кваліфікація та вимога мінімум рівня B2 знання німецької мови.
Оскільки я не планувала залишатися в чужій країні, у мене не було конкретних очікувань. Однак кілька речей мене здивували: комунікація переважно електронною поштою, велика кількість поштових листів, закриття супермаркетів та торгових центрів у неділю та святкові дні, неефективність кол-центрів та гарячих ліній. З позитивного боку, мене вразила доступність водопровідної води, акцент на балансі між роботою та особистим життям серед офісних працівників (що відображено у фразі “kein stress”), багато парків і природних зон, відмінний громадський транспорт та відкритість політиків та місцевих властей до комунікації та зворотного зв’язку. Крім того, програми підтримки дітей та молоді у Відні, такі як Стратегія для дітей та молоді Відня, заслуговують на увагу.
Я знаходжу розраду в свіжому повітрі та спокої навколо, підтримую регулярний зв’язок з батьками телефоном і налагоджую зв’язки з місцевими професіоналами для побудови мережі контактів.
Моя порада українцям, які живуть за кордоном: знайдіть хорошого психотерапевта, пріоритизуйте догляд за собою і залишайтеся відкритими до майбутніх можливостей.
“ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ХАБ”
Програма “Професійний інтеграційний ХАБ” зацікавила мене, коли я побачила оголошення в групі у соціальних мережах. Спочатку я просто хотіла почати працювати в Австрії та ознайомитися з місцевим ринком. Однак моє стажування виявилося набагато інтенсивнішим, ніж я очікувала. Я мала можливість знайти друзів, познайомитися з професіоналами та співпрацювати як з місцевими, так і з міжнародними організаціями. Єдине розчарування полягає в тому, що я не можу продовжити працювати тут. Однак я відчуваю себе енергійною та мотивованою знайти іншу роботу, покращити свою німецьку мову та дослідити потенційні проєкти для реалізації тут.
Під час роботи у WIENXTRA я брала участь у проєкті Erasmus+ “Молодіжна робота з українською переміщеною молоддю”, організовуючи успішну тижневу конференцію для українських соціальних молодіжних працівників. Крім того, я запропонувала і впровадила щотижневі інформаційні дні для українських родин у Kinderinfo, надаючи важливу інформацію про програми та можливості WIENXTRA для дітей віком від 0 до 13 років.
У плані координації програм/проєктів я не помітила значних відмінностей у робочому процесі між Австрією та Україною; єдине – тут це відбувається англійською та німецькою мовами.
Дружня атмосфера та підтримка колег справила на мене незабутнє враження. Я почувалася потрібною та ніби вдома. Я усвідомила, як важливо підтримувати здоровий баланс між роботою та особистим життям і не дозволяти стресу, пов’язаному з роботою, впливати на моє особисте життя. Незважаючи на численні відмови в роботі до стажування, тепер я впевнена у своїй кваліфікації та здібностях досягати успіху в будь-якому офісному середовищі в Австрії та за її межами.
Я зрозуміла важливість використання кожної можливості для встановлення нових контактів з людьми та професіоналами. Крім того, прийняття підходу “Kein stress” стало переломним моментом у моєму житті, адже він допоміг мені контролювати себе та реагувати на різні ситуації спокійно.
ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ
Стажування у програмі “Професійний інтеграційний ХАБ” перезавантажило мене; тепер я маю більш чітке розуміння сфери, в якій я хочу працювати тут.
Я вважаю важливим впровадження європейських практик, адже вони можуть бути корисними для України, особливо в розвитку молоді. Одна з досяжних можливостей – встановлення програм обміну між українськими молодіжними організаціями та їхніми європейськими колегами. Це може сприяти обміну кращими практиками, інноваційними підходами та ресурсами для покращення залучення та розширення можливостей молоді в Україні. Використання європейського досвіду у розробці молодіжної політики, нарощуванні спроможності та міжкультурному діалозі може допомогти зміцнити сектор молодіжної роботи в Україні та вирішити специфічні виклики, з якими зіштовхуються молоді люди, зокрема ті, які постраждали від війни.
Я захоплююся тим, як Відень залучає дітей та молодь. Наприклад, вони співпрацювали для розробки стратегічного плану під назвою “Стратегія для дітей та молоді Відня 2020-2025”, спрямованого на забезпечення безпечного і комфортного середовища для всіх. Це гарний приклад для України.
Ми повинні пріоритизувати добробут дітей та молоді. Україні потрібно забезпечити не лише безпеку та місце для навчання, але й професіоналів, наставників, вчителів та волонтерів, які можуть демонструвати ефективні методи навчання, сприяти реалізації ідей, ефективній комунікації та заохочувати критичне мислення. Важливо надавати молодим людям можливість висловлювати свої ідеї та розкривати себе у всіх сферах життя. Кваліфіковані соціальні та молодіжні працівники повинні вважатися важливими в Україні. Однак це передбачає пошук осіб, готових працювати у соціальному секторі, та забезпечення їх відповідною освітою та навчанням.