Professional Integration HUB

Маргарита Павлів, учасниця програми “Професійний інтеграційний ХАБ 2.0” (Австрійський національний туристичний офіс)

Вступ

• Вік: 24 роки  
• Місто проживання в Україні до повномасштабного вторгнення (вимушеного переселення): Львів  
• Спеціалізація: HR, рекрутинг, політологія  

ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД

До повномасштабного вторгнення я працювала рекрутером у команді Talent Acquisition компанії EPAM Systems. Моя роль полягала в пошуку топових кандидатів, управлінні процесами набору на всі етапи та співпраці з менеджерами з найму. Мені особливо подобалося будувати зв’язки з людьми, що робило мою роботу дуже наповненою і значущою.  

Поєднувати роботу в швидкому темпі з академічними обов’язками було постійним викликом, особливо коли доводилося працювати під жорсткими дедлайнами. Проте я зрозуміла, що зв’язок з людьми (будь то кандидати, колеги чи студенти) дається мені природньо, адже я завжди любила підтримувати чітку та поважну комунікацію.  

ВИМУШЕНЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Війна застала мене у Львові, де я жила, навчалася і працювала. Перший шок був величезний, невизначеність і страх щодо того, що буде далі, були нестерпними. Я пам’ятаю постійний звук сирен і поспіх, щоб забезпечити безпеку своїх близьких.  

У 2023 році я переїхала до Австрії для здобуття магістерського ступеня в Центральноєвропейському університеті. Покинути Україну було нелегко, але Австрія надала мені безпечний простір для відновлення і продовження моєї професійної кар’єри, залишаючись на зв’язку з Україною.  

ЖИТТЯ В АВСТРІЇ

Оскільки я приїхала одна, навігація складними бюрократичними процесами та пошук житла без знання німецької мови були особливо важкими. Ці завдання вимагали значних зусиль, терпіння та винахідливості, особливо в умовах відсутності місцевої мережі підтримки.  

Серед основних труднощів, з якими я зіштовхнулася – мовні бар’єри, розуміння місцевого ринку праці та доведення моїх кваліфікацій у новому професійному середовищі. Попри наявність сильних навичок, хорошу освіту та досвід, я часто зіштовхувалася з проблемою адаптації моїх заявок до місцевих стандартів і переконання роботодавців у цінності, яку я можу принести їхнім командам.  

Іноді я мала справу з упередженнями, такими як припущення, що українці не мають професійних навичок або працюють лише на низькокваліфікованих посадах. Також часто відсутнє розуміння сучасного динамічного професійного середовища в Україні та стійкості її людей. Я використовую ці моменти як можливості поділитися своїм досвідом і спростувати ці стереотипи.  

Моя родина і друзі завжди були моєю найбільшою підтримкою. Залишатися на зв’язку з Україною, працювати над своїми професійними цілями та брати участь в ініціативах, таких як програма “Професійний інтеграційний ХАБ”, дали мені мету і мотивацію. Я також знаходжу силу в простих щоденних рутинах, особистісному розвитку та вивченні культурних і соціальних можливостей Відня.  

Професійний інтеграційний ХАБ

Я дізналася про програму через мережу українців з мого колишнього університету. Її опис одразу мене зацікавив, і я зрозуміла, що повинна подати заявку.  

Мої очікування від стажування полягали в отриманні цінного досвіду та можливості познайомитися з австрійською корпоративною культурою. Здивувало те, що досвід значно перевищив мої очікування. Окрім здобуття професійних навичок і досвіду, я отримала можливість активно брати участь у важливих проєктах, що стало дуже корисним і надихаючим. Також я познайомилася з багатьма чудовими українськими жінками, з якими ми мали можливість відвідати різні навчальні візити та вивчати німецьку мову.  

Мої враження від стажування дуже позитивні. Атмосфера в Österreich Werbung дуже підтримувала і надихала. Я отримала практичний досвід у HR, співпрацювала з різноманітними командами та стала свідком того, як австрійці часто дивуються високим кваліфікаціям українських професіоналів.  

Що мене найбільше здивувало в австрійській корпоративній культурі, так це сильний акцент на баланс між роботою та особистим життям, а також на добробуті працівників. Австрійська корпоративна культура цінує ефективність та професіоналізм, але також заохочує працівників до підтримки здорової інтеграції роботи та особистого життя, що я вважаю освіжаючим. Жодного разу я не чула від колег, що вже пізно, і мені треба йти додому.  

Я познайомилася з однодумцями через програму, серед яких були інші стажерки та колеги. Ці зв’язки стали безцінними, допомагаючи мені почуватися більш інтегрованою та відчувати підтримку як у професійному, так і в особистому житті. Від першого інтерв’ю до тепер я відчуваю, що я знайшла спільну мову з колегами.  

Стажування значно підвищило мою впевненість у навігації австрійським професійним середовищем і розширило мої навички. Завдяки стажуванню та навчальним візитам я дізналася багато про роботу в різних сферах і тепер точно бачу себе вивчаючи це далі. Це також зміцнило мою віру у важливість адаптивності, співпраці та безперервного навчання.  

ПЛАНИ ПІСЛЯ УЧАСТІ У ПРОГРАМІ

Україна може отримати велику користь від акценту Австрії на структурованих програмах професійного розвитку та добробуті працівників. Впровадження ініціатив навчання та розвитку, які зосереджуються на постійному розвитку навичок та сприянні культурі балансу між роботою та особистим життям, може підвищити продуктивність та задоволеність працівників в українських організаціях. Українці — надзвичайно працьовитий народ, але ми також не повинні забувати, що важливо інколи давати собі час на відпочинок. Ці практики будуть важливими для відновлення стійкої та інноваційної робочої сили в Україні після війни.  

Хоча я почуваюся значно більш інтегрованою, ніж на початку, я вважаю, що інтеграція — це безперервний процес. Програма надала мені інструменти, досвід і впевненість для навігації австрійським професійним ландшафтом, і я оптимістично налаштована щодо подальших можливостей внести вагомий внесок у майбутньому.  

Фото: Valerie Loudon

• Серія інтерв’ю з учасницями програми “Професійний інтеграційний ХАБ 2.0”.